• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Історична довідка про район

Варвинський район
Чернігівської області

Розташований на південному сході Чернігівської області. Межує з Прилуцьким, Срібнянським районами Чернігівської області, Пирятинським, Чорнухинським, Лохвицьким районами Полтавської області та Роменським районом Сумської області.

Площа району – 0,6 тис. кв. км.

Селищній та сільським радам підпорядковані 1 селище та 29 сіл.

В геоморфологічному відношенні район лежить у південній частині Полтавської рівнини, належить до недостатньо вологої агрокліматичної зони. Рельєф району в основному рівнинний, розчленований прохідними долинами, балками, ярами. На території району протікають річки басейну Дніпра (Удай, Рудка, Варвиця, Озерянка, Журавка).

Переважають типові чорноземи, вилугувані і підзолисті (84% площі району), лужні, дернові, торфино-болотні ґрунти.

Площа лісів – 6 тис. га, основні породи – дуб, клен, береза, вільха, осика, сосна.

Площа водного дзеркала річок, озер, ставків – 602 гектари.

Корисні копалини: нафта, газоконденсат, глина, пісок, торф.

Варвинський район Прилуцького округу був утворений у квітні 1923 року з населенням 34 тис. чоловік, в тому числі у Варві 3326 чоловік. Проіснував до 1962 року. З 1962 року по 1964 рік його приєднано до Прилуцького району, а з 1964 по 1966 роки до Срібнянського. У грудні 1966 року район з центром в смт. Варва відновлено.

гідно розкопок Київської археологічної експедиції під керівництвом професора Рудинського (1927-1930 рр.) на території с. Журавка Варвинського району знайдено стоянку первісних людей пізнього палеоліту (біля 10 тис. років тому назад) та поселення Черняхівської культури (ІІ – VI століття н.е. (думка доктора історичних наук І.І.Шовкопляса). В урочищі Лукомські кучугури біля села Макіївка виявлено поселення епохи бронзи (ІІ тис. до н.е.), а також біля сіл Гнідинці, Озеряни, Березка, Боханів, Кухарка, Хортиця групу Курганів (ІІ-І тис. до н.е.)

У визвольній війні українського народу проти польської шляхти 1648-1954 роки брали участь козаки і селяни Варви. Козаки Варвинських двох сотень відзначалися хоробрістю під Берестечком.

За роки перших п’ятирічок введені в дію електростанцію, маслозавод, черепична майстерня. Перед війною у Варві працювала майстерня МТС, млин, закінчилось будівництво лікарні з терапевтичним, хірургічним і родильним відділенням.

Відзначилися героїзмом жителі Варви у роки Великої Вітчизняної війни. Під час німецько-фашистської окупації у Варві діяла підпільна організація, а у Варвинському районі партизанський загін. У лютому 1943 року на повстання проти фашистів піднялись майже всі жителі Варвинського району. Тиждень влада в районі була в руках повсталих. У відмістку за це німецько-фашистські окупанти провели по району арешти та страти, а 19 березня 1943 року гітлерівцями в с. Озеряни було живцем спалено 186 мирних жителів.

На фронтах Великої Вітчизняної війни захищали свою Батьківщину 12 350 чоловік, 2 866 із них за проявлений героїзм відмічені урядовими нагородами.

У червні 1959 р. на території Варвинського району забив перший фонтан нафти із свердловини глибиною 2095 м. [2с.76] У 1963 році з метою якісної підготовки нафти і ліквідації втрат попутного газу розпочато будівництво Гнідинцівського нафта стабілізаційного заводу. У 1970 почалося будівництво газопереробного заводу.

Головна галузь промисловості – нафтопереробна.